“Процесуальна блондинка”

Буду тепера писати пости про бюрократичні дурниці.
ПОСТ ПЕРШИЙ : “Процесуальна блондинка”
Шо було: прийшла в суд у сусідню область зі своїм ксероксом, зі своїм папером на своїх ногах – уся така файна ,на високих каблуках, із важкою ношею у руках знайомитись з матеріалами справи з використанням тех.засобів.
Працівники суду заявили, що за кожен папірчик, що куплений за мої гроші, що вилізе з купленого за мої гроші ксероксу, я маю дати державі судовий збір у розмірі 0,003 грн. за кожен аркуш, що нього вилізе.
4 грн. 80 коп., Карл! З мого ксерокса, Карл!
За кожен аркуш, Карл!!!
Я спитала, яка участь держави у виготовленні копій документів моїми силами на моїх засобах?
Сказали, що будуть рахувати папірчики. Бо копії робляться у суді.
А ще у них є Інструкція.
А ще, що я у них перша, хто таке захотів у суді. Місцеві адвокати такого не просять. І тим паче не вимагають даром.
Триразова безкоштовна консультація заступнику керівника апрату суду, помічнику судді і ще одній милій персоні- моїй тезці не допомогла.
Як у тому анекдоті: нічо, шо пиріжки несвіжі, є план!
Я – блондинка в законі? Не думаю.
Я скупа до своїх грошей на бюрократичні дурниці.
Платити не стала.
Завтра буду кошмарити голову суду заявою про проведення інструктажу з метою недопущення порушень гарантій адвокатської діяльності.
ПИТАННЯ НА ЗАСИПКУ: Затегати господарський суд Івано-Франківської області у пості чи так морально добити????

Добавить комментарий